7–10 вересня — дні, які назавжди залишаться в пам’яті шевченківців
У ці вересневі дні наша громада була визволена від російської окупації. Для когось це лише дата в календарі. Для нас — це спогади, які назавжди залишилися в серці.
Ми пам’ятаємо тривожні дні окупації. Пам’ятаємо страх за рідних, тишу, сповнену тривоги, очікування добрих новин і надію, яка не згасала навіть у найважчі моменти.
І ми пам’ятаємо той день, коли над нашою землею знову замайорів синьо-жовтий прапор. День, коли прийшло усвідомлення: ми вільні. Наша земля — вільна.
Ця свобода має високу ціну. 
Сьогодні ми з особливою вдячністю згадуємо наших Захисників і Захисниць, які зі зброєю в руках виборювали кожен метр рідної землі. Дякуємо тим, хто ризикував власним життям заради того, щоб у наших домівках знову запанував спокій.
Схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя за Україну. Їхні імена назавжди залишаться в історії нашої громади та в наших серцях.
Нехай ця земля більше ніколи не знає окупації. Нехай дитячий сміх назавжди буде голоснішим за вибухи, а український прапор — єдиним прапором над нашими містами й селами.
Пам’ятаємо тих, хто визволяв.
Шануємо тих, хто загинув.
Дякуємо тим, хто захищає Україну сьогодні.
І віримо в нашу Перемогу.
