Буднік Андрій Анатолійович загинув 19 липня 2024 року у місті Слов’янськ Донецької області
Буднік Андрій Анатолійович народився 14 лютого 1973 року в місті Гірське Луганської області і проживав у селі Просянка Куп’янського району Харківської області.
Після отримання неповної середньої освіти пішов навчатися в ДОСААФ Куп’янського району. Здобувши професію тракториста, комбайнера, машиніста працював в с. Просянка. Згодом був призваний на строкову службу, після якої повернувся працювати в с. Просянка.
З 1999 року проживав у селі Володимирівка Шевченківського району Харківської області разом з цивільною дружиною Ісичко Любов’ю Миколаївною. 27 квітня 2000 року у них народилася донька – Ісичко Аліна Андріївна. 26 серпня 2015 року народилася донька Ісичко Марія Андріївна.
У 2014 році Андрій був мобілізований. Приймав участь а АТО. Стояв на захисті України в селі Успенівці Донецької області та в Луганській області. Повернувшись після мобілізації у 2015 році, пішов знову воювати за контрактом в Одеську область Красноармійський район с. Гвардійське.
У 2018 році знову пішов за контрактом служити в Дніпропетровську область.
У 2022 році Андрій Буднік пішов добровільно захищати нашу державу від російських загарбників. Отримав поранення в Часів Яр Донецької області. Був на лікуванні. Пройшовши реабілітацію знову повернувся на службу. Служив у 60 ОМБР Інгулецька. Приймав участь в захисті м. Балаклія та с. Гусарівка. Потім був переведений до м. Слов’янськ Донецької області.
Андрій загинув 19 липня 2024 року у місті Слов’янськ Донецької області. Це дійсно патріот! Герой, який віддав 10 років свого життя нашій державі. Похований на цвинтарі в селі Володимирівка Куп’янського району Харківської області.
