Ляльки – хлопцям, машинки – дівчатам: як іграшковий світ прямує до гендерної рівності
Ляльки – хлопцям, машинки – дівчатам: як іграшковий світ прямує до гендерної рівності
Багато батьків стурбовано тим, що хлопчики можуть гратися ляльками або предметами домашнього вжитку, але немає жодних доказів, що такі іграшки розвивають у хлопців негативні навички. Батьки не знають про це і можуть тиснути на синів, щоб ті уникали іграшок, які вважаються «дівчачими». Своєю чергою, ігри дівчат в останні роки стали більше нагадувати ігри хлопців. Дівчатка ототожнюють себе із супергероїнями, граються в пригодницькі ігри, насолоджуються вантажівками, ракетами, динозаврами й хімічними наборами — про це свідчать дані Канадської ради з тестування іграшок.
Хлопці й дівчата в будь-якому віці потребують різноманітного ігрового досвіду. Батьки з традиційним ставленням схильні купувати іграшки статевого типу, та все-таки гра — імітація дорослого життя. І хоча від навичок, здобутих у процесі гри, майбутнє дитини вже не залежить, певну базу гра закладає. Гра з кухонними гарнітурами стимулює бажання готувати, обережне поводження з іграшковими тваринами навчить аналогічного зі справжніми, пазли й сортери фігур навчають дітей форм, кольорів, назв предметів.
Стереотипи шкодять дітям
Ініціатива виробників — це не результат осяяння, яке зійшло на них з небес, а відповідь на чіткий запит суспільства й соціальну активність. Наприклад, у Великій Британії внаслідок кампанії «Let Toys Be Toys» уніфікували дитячі відділи у магазинах. Кампанія вимагає, щоб виробники й видавці припинили обмежувати інтереси дітей та пропагувати певні іграшки й книжки як придатні тільки для дівчат або тільки для хлопців. У березні 2019 року почала працювати Комісія з питань гендерних стереотипів у ранньому дитинстві.
За даними Товариства Фосетта — провідної доброчинної організації Великої Британії для забезпечення гендерної рівности і прав жінок на роботі, вдома та в суспільному житті, 60 % батьків у країні занепокоєно гендерним розділенням дитячих товарів. Згідно з дослідженням, 45 % людей заявили, що в дитинстві відчували тиск гендерних стереотипів, коли від них очікували, що вони поводитимуться певним чином. Більше як половина (51 %) постраждалих поскаржилися, що це обмежує їхню кар’єру, а 44 % вважають, що це шкодить їхнім особистим стосункам. Половина постраждалих жінок (53 %) стверджує, що гендерні стереотипи негативно впливають на те, хто займається доглядовою працею в сім’ї. Особливо потерпали від цього старші жінки; 7 з 10 молодих жінок (18–34 роки), які постраждали від стереотипів, кажуть, що вибір кар’єри у них було обмежено.
