Сексуальне насильство – це не тільки про зґвалтування!
Сексуальне насильство – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього (-ої).
Зґвалтування є тільки одним із різновидів сексуального насильства, його крайня ступінь.
Сексуальним насильством вважають багато інших дій, коли не обов’язково використовується груба сила, як от:
- образливі сексуальні коментарі, а також натяки, погляди і телефонні дзвінки такого ж типу;
- демонстрація статевих органів (ексгібіціонізм);
- небажані дотики до різних частин тіла;
- обман, шантаж, залякування, що мають на меті примусити до сексуальної близькості або оголення;
- примус до сексу з іншими людьми;
- примус до збочених форм сексуальних відносин;
- примус займатися до порно-індустрією чи секс-бізнесом;
- примус до вагітності або аборту;
- примус до спостереження за статевим контактом кривдника.
Є ще одне поширене явище – сексуальні домагання, що також можуть завдати людині вельми серйозної шкоди. Сексуальним домаганням можна вважати будь-який прояв уваги сексуального характеру, яка людині неприємна і якої він або вона не бажає.
Приклади сексуальних домагання:
- Вуличні докучання («Агов, красуня, як щодо того, аби повеселитися?»)
- Дотики і притискання у громадському транспорті, на дискотеці, в черзі.
- «Знаки уваги» водіїв таксі, незнайомих людей у ліфті, попутників у купе поїзда.
- Слизькі жарти, вульгарні зауваження, непристойні жести.
Як навчитися казати «НІ»?
Вміння вчасно відмовити допомагає вибудувати навколо себе невидимий захист та оборонятися від маніпуляторів.
Про те, як навчитися говорити «НІ», розповідає клінічний психолог і сімейний системний психотерапевт Центру психосоматичної медицини і психотерапії «Алвіан» Марія Самоцвєтова:
Відмова може бути ввічливою або грубою, різкою чи м’якою, але будь-яка відмова – це завжди відповідь людини на порушення її особистісних кордонів. Ми говоримо «ні», коли не хочемо щось робити, але по суті ми відмовляємо тоді, коли хтось вторгається в наше особистий простір і порушує наші кордони. Уміння правильно відмовляти корисно не тільки в службових, а й в побутових відносинах.
Цьому навику можна навчитися завдяки засвоєнню декількох кроків:
- Крок перший: обдумайте ситуацію. Якщо Ви в певній ситуації не можете сказати іншій людині «ні», подумайте про те, що має статися, щоб Ви йому все-таки відмовили? Наприклад, чоловік на Вас постійно кричить, але Ви не можете від нього піти. Що має статися, щоб Ви нарешті змогли це зробити? Він повинен підняти на Вас руку? Тобто необхідно зрозуміти, де знаходиться та межа, за якою Ви вже не будете терпіти те, що Вам не подобається, і точно зможете відмовити.
- Крок другий: підберіть для відмови правильні слова. Найкраще використовувати для відмови «я-повідомлення» – пропозиції, які починаються зі слів «я», «мені», «для мене»: «я не хотів би …», «мені це не подобається», «для мене це не зручно». Після цього необхідно привести якісь факти, які пояснять причину відмови. Наприклад: «Я не буду це робити, тому що…».
- Крок третій: спробуйте зрозуміти, що Ви хочете насправді. Практично всі люди розуміють, що вони не хочуть робити, але мало хто знає, чого ж вони хочуть насправді. І це теж заважає їм говорити «ні». Чітко розуміти свої бажання – це дуже корисний навик, який допомагає говорити «ні».
- Крок четвертий: намагайтеся домагатися взаєморозуміння. Відмова може привести до конфлікту в тих випадках, коли після слова «ні» з’являється непорозуміння. Тому дуже важливо завжди прояснювати свою позицію. Така відкрита пряма комунікація – головний ключ до того, щоб навчитися правильно відмовляти і правильно приймати відмову іншого.
