Невидима дискримінація в освіті
Дуже прикро, що майбутніх абітурієнток історичного факультету запрошують вступати до університету відверто сексистським текстом. В оголошенні пишуть: «факультет збирає всіх охочих з руками і ногами: кремезних хлопців, які копатимуть на археологічній практиці, і милих дівчат, які чиститимуть знахідки від пилу та морально підтримуватимуть». А подвійно сумно, бо ці рядки написала здібна студентка, яка мабуть не розуміє, що чинить гендерну дискримінацію. Українське суспільство загалом не надто гендерно-чутливе. Це дуже помітно в освітньому процесі на всіх рівнях — від дошкільних закладів до вишів.
То яка вона — невидима дискримінація?
Студенти-історики зазвичай проходять археологічну практику. Під час експедицій дівчата копають і чистять археологічні знахідки не менше і не гірше за хлопців. Та є «але»: на додаток до всіх професійних обов’язків на них покладають ще «жіночі» функції — готувати їжу і підтримувати лад у таборі. Відбувається це переважно в польових умовах, що суттєво збільшує труднощі. Пізніші чуємо розмови одногрупників про «добрих» і «поганих» господинь. До перших належали ті, хто умудрялися в полі накрутити голубців, а до других — чиї каші неможливо було їсти. І ніхто не говорив про вміння дівчат справлятися з археологічним приладдям. Узагалі, серед галузей історичної науки археологію вважають найменш придатною для жінок, бо «копати — не для жінок», бо «а як же сім’я, якщо ти будеш тижнями в експедиції?», бо «жінці краще сидіти в кабінеті і щось там писати».
Освіта без гендерної дискримінації можлива. Навчальний процес може відбуватися без насмішок із приналежности до певної статі. Для студентів і викладачів найбільша цінність — люди і знання, а не критика зовнішнього вигляду одне одного. Усі справді мають рівне право на освіту, і ніхто не втручається в рішення про наявність/відсутність сім’ї. В історичній освіті відсутність гендерної дискримінації зробила всіх учасників історичного процесу видимими, а їхні заслуги оцінюють за справи, а не за статтю. Освіта має великий потенціал для ширших змін у суспільстві. Молодь, яка живе без цькування за стать, задає нові тренди, де ніхто не може порушити приватні кордони одне одного.
