Дубенко Дмитро Володимирович загинув 2 грудня 2025 року на Куп’янському напрямку, захищаючи свою Батьківщину від рашиської навали
Шевченківська громада знову оплакує своїх Героїв.
Захищаючи рідну землю, загинув Дубенко Дмитро Володимирович, 06.04.,2001 р.н.
Хлопець народився в селищі Шевченкове, після закінчення школи № 2, навчався в Харківському дорожньо-транспортному коледжі.
В 2020 році вступив до лав Національної гвардії України, Першої Президентської бригади оперативного призначення імені Гетьмана Петра Дорошенка «Буревій». Мав позивний – Дуб, посада - командир господарчого відділення взводу матеріально-технічного забезпечення першого батальйону оперативного призначення.
Старший сержант Дубенко Дмитро Володимирович загинув 2 грудня 2025 року на Куп’янському напрямку, захищаючи свою Батьківщину від рашиської навали.
У Дмитра залишились дружина, півторарічна дитина та батьки.
Побратими нашого земляка вшановують його пам’ять такими словами:
«Сьогодні ми схиляємо голови, згадуючи нашого друга, справжнього Воїна і Людину з великої літери. Його відхід – це невимовна втрата, але його життя і подвиг – це джерело вічної гордості та натхнення.
Він був взірцем мужності та хоробрості, його очі не знали страху. Коли він вирушав на бойові завдання, у відповідь на наші тривожні "Обов'язково повертайся живим!", він, завжди усміхнений, незмінно відповідав: "Та що зі мною може статися, мене і палкою не доб'єш!" Ця непохитна впевненість і позитив були його щитом і нашим світлом. Він справді був прикладом незламного і мужнього воїна.
Але його серце було таким же великим, як і його дух. Він був неймовірно дружнім і відданим. Його готовність завжди допомогти не знала меж – він підтримував усіх нас і словом, і ділом, навіть коли сам потребував розради. Він був нашим невтомним позитивом, його посмішка могла розвіяти будь-яку хмару смутку.
Його особлива любов належала дітям. Він знаходив час для кожного малюка по вулиці, із захватом грав з ними у футбол і, як справжній супергерой, дарував їм свої шеврони.
Ти пішов, Друже, але не зник. Ти живеш у кожній нашій згадці, у кожній посмішці, яку ти подарував, і в кожному шевроні, який став символом незламності для малих сердець.
Вічна і світла пам'ять Тобі, наш Герою! Дякуємо за Твою мужність. Ми переможемо – заради Тебе!». Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким людям.
Вічна пам'ять і слава Герою.
