СНПК: що це, масштаби злочину та куди можуть звернутися постраждалі
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) — це вираження влади агресора, домінування в межах колективної стратегії ведення війни нашим ворогом, спрямоване на приниження та знищення цілої нації. Це зброя: жорстока, цілеспрямована, яка руйнує не тільки тіла, а й скалічує життя.
Це:
- зґвалтування або погрози зґвалтування;
- тортури із заподіянням шкоди первинним/вторинним статевим органам та їх каліцтво;
- примусове оголення з метою приниження або завдання моральної шкоди;
- примушування до проституції, вагітності/аборту/стерилізації;
- примушування до статевого акту;
- примус до спостереження сексуального насильства щодо інших людей. І не лише щодо жінок. Чоловіки, діти, люди з різною гендерною ідентичністю — усі можуть стати постраждалими від СНПК.
СНПК — це метод ведення війни. Ворог використовує його як зброю контролю, приниження, покарання, залякування. Це воєнний злочин, злочин проти людяності, акт геноциду, за який передбачена відповідальність згідно з Римським Статутом Міжнародного кримінального суду.
СНПК — це цілеспрямована спроба знищити людську гідність, зламати волю до спротиву, позбавити відчуття безпеки. Це злочин, наслідки якого постраждалі можуть нести всю решту життя. А суспільство — на рівні поколінь.
За даними Офісу Генерального прокурора станом на 1 вересня 2025 року, з початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 376 випадків СНПК:
- чоловіки – 137,
- жінки – 239,
- серед неповнолітніх – 19 дівчат та 1 хлопець (інший вид сексуального насильства, не пов'язаний зі зґвалтуванням).
Зафіксовані форми насильства включають: зґвалтування, каліцтво, насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, а також примушування свідків до перегляду сексуальної наруги над близькими.
Експерти наголошують, що сексуальне насильство в умовах війни часто залишається латентним злочином, а тому офіційні дані відображають лише частину реальної картини.
Підтримка постраждалих — це акт гідності. Це наш обов'язок. Це наш опір.
КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ?
І. Медична допомога
103 телефон лінії екстреної медичної допомоги або медичний заклад охорони здоров’я України в найближчому безпечному для Вас місці.
ІІ. Правоохоронні органи влади, державні програми та ініціативи з надання допомоги постраждалим від СНПК:
- 102 – Національна поліція України; 0 800 500 202 – кол–центр Національної поліції України або найближчий орган Національної поліції України чи інший правоохоронний орган в безпечному для Вас місці.
- 0 800 501 720 – гаряча лінія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- 15-47–Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству.
- 116-123 або 0 800 500 335 – Національна лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.
